|
|
Та ти не бійся, а вперед іди —
з своїм народом, з нашою добою.
Й ніколи ж ти погоді не годи,
а будь собою ти, самим собою.
Бо те, що всім народом пережито, —
воно святе, — його ти поважай.
Нехай просіються сніги на сито:
зазеленіє, заквітує жито, —
зберем ми багатющий урожай.
Павло Тичина,
«Зазеленіє, заквітує жито»
|